Загублена книжечка

Дійові особи: заєць, лисиця, мишка, дівчинка.

Дія перша

Біжить зайчик у лісі. На спині у нього книга. Назустріч йому вийшла Мишка.

Зайчик. О, яка важка книжка, треба трохи мені перепочити.

Мишка. Що сталося?

Зайчик. Мишко, ти не знаєш часом, хто під старим дубом загубив книжку?

Мишка. Яку книжку?

Зайчик. Та от цю! (Читає) «Українські народні казки». Я собі стрибаю додому, коли чую, щось шелестить. Я, звичайно, не злякався, але заховався за кущик. Обережно виглядаю, коли бачу, біля старого дуба лежить книжка, а вітер тріпоче її листочки. Подивився на всі боки – нікого нема, взяв її та й несу додому.

Мишка. А навіщо ти її взяв? Хай би там і лежала. Хазяїн книжки повернувся б і забрав її.

Зайчик. Я ж так і хотів зробити, та дивись, яка хмара суне. Мабуть, буде дощ, книжка ж розмокне. Ну я пішов, бувай.

Мишка. Стривай! А що ти будеш робити з книгою?

Зайчик. Я обов’язково знайду хазяїна і поверну знахідку.

Мишка. Як же ти його знайдеш?

Зайчик. Я понаписую об’яви і скрізь попричіплюю. Ти теж у всіх попитай, можливо знайдеться хазяїн книжки.

Мишка. Добре.

Зайчик. Я піду додому, а то скоро дощ піде.

Біжить Лисичка і зустрічає Мишку.

Лисичка. Як живеш, що нового?

Мишка. Новин багато.

Лисичка. Багато? Розкажи, дуже люблю слухати новини.

Мишка. Остання новина, що зайчик знайшов книжку і хоче її повернути тому, хто її загубив. Навіть і об’яву написав.

Лисичка. Ага, це добре. Зараз піду і заберу в нього книжку, скажу, що це моя. Спасибі, ха-ха-ха, зараз обдурю його. Ха-ха-ха!

( Мишка з Лисичкою пішли зі сцени).

Дія друга

Галявина в лісі, ростуть дерева, Лисичка прийшла до хатинки Зайчика.

Лисичка. Здрастуйте! Тут живе заєць?

Зайчик. Так, це я. А що?

Лисичка. Я прийшла забрати свою книжку.

Зайчик. То це ти загубила книжку?

Лисичка. Так, так,я! Давай!

Зайчик. Почекай, Лисичко! А як зветься та книжка, яку ти загубила?

Лисичка. Ой як там? ( Звертається до дітей). Діти, нагадайте, будь ласка, а то пам'ять у мене погана? Як зветься книжка?

Діти. Не знаємо!

Зайчик. Ну гаразд, а які там малюночки, казки?

Лисичка. Дуже гарні малюночки! Давайте вже!

Зайчик. Діти, як ви гадаєте, це Лисичкина книжка?

Діти. Ні!

Лисичка. Моя, моя!

Зайчик. Ні, Лисичко, йди своєю дорогою!

Лисичка. Ну, стривай, зайче, я з тобою ще зустрінуся!

Мишка. Господар книжки знайшовся!

Зайчик. Знайшовся? Де ж він?! Хто він?

Мишка. Зараз побачиш.

Зайчик. От і добре. Стривайте! Хтось іде сюди, ховайтеся.

Всі ховаються за дерева. Входить дівчинка.

Дівчинка. Що мені тепер робити? (Плаче). Де знайти мою книжечку, яку я загубила в лісі?

Зайчик висуває книжку з-за дерева.

Зайчик. Кхе-кхе! ( з-за дерева)

Дівчинка звернула увагу на них і побачила свою книжку.

Дівчинка. Ой, яка радість! Моя книжечка знайшлася, і ціла, не зіпсована. Це якесь чудо. Тільки що її тут не було і раптом з-під землі виросла переді мною, як гриб! Діти, чи знаєте, хто зробив таке диво?

Діти. Це зайчик!

Дівчинка. Зайчик? А де ж він? Де?

Діти. За деревом!

Дівчинка. Спасибі тобі велике. Що хочеш, я все для тебе зроблю!

Зайчик. Нічого не треба. Якщо хочеш, то давай потанцюємо.

Мишка. А ми всі разом поплещемо в долоні.

Зайчик з дівчинкою під музику танцюють.

Дівчинка. Ой, стомилась. Додому вже час. (Бере книжку). До побачення! Ще раз спасибі вам за книжечку!

Зайчик. Приходь до нас у гості!

Дівчинка. Дякую, обов’язково прийду і почитаю вам казки із цієї книжечки.

Зайчик. До побачення!

Мишка. До побачення!

Всі герої. До нових зустрічей!

Коментарi